РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ХУДОЖНЬО-МОВЛЕН­НЄВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 11 16 страница

Сміхова традиція нашого народу доводить, що почуття гумору є однією з найважливіших характерних особливостей українського менталітету. В народному гуморі виявляється та величезна й свіжа, невичерпна сила, яка дає право дивитись і на дрібне, і на велике певною мірою згори вниз, пом’якшувати ненависть презирством, захоплення і схилення — іронією, горе — надією.

Дитинство - радісна пора в житті людини, коли весь світ начебто посміхається тобі назустріч. Гумору притаманні якості, співзвучні з емоційними потребами маленьких дітей, їх життєлюбністю, бажанням порадіти разом, прагненням до відкриття нових, несподіваних граней буття.

Навчити дітей розуміти смішне та виявляти почуття гумору неможливо без участі мовлення, тому завдання виховання почуття гумору в РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ХУДОЖНЬО-МОВЛЕН­НЄВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 11 16 страница дошкільному віці обов’язково включає мовленнєвий компонент. За свідченнями фахівців (спеціальних досліджень, присвячених розвитку почуття гумору дітей, на жаль, мало), діти старшого дошкільного віку спроможні за допомогою простих комедійних мовленнєвих засобів передавати морально-пізнавальний зміст художніх творів (картин, оповідань, казок) та реальних життєвих ситуацій, свідками або учасниками яких їм довелося бути.

Важливо застосовувати в роботі з дошкільниками різноманітні твори сміхової літератури - жарти, анекдоти, надокучливі казки, жартівливі казки, вірші-жарти, образні прислів’я та приказки. Спочатку вихователь допомагає дітям зрозуміти смішне, показує на власному прикладі, як можна реагувати на смішне. Поступово педагог підводить дітей до свідомого елементарного використання засобів створення РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ХУДОЖНЬО-МОВЛЕН­НЄВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 11 16 страница смішного, заохочує пожартувати, вчить застосовувати жарт у складних ситуаціях буття як один з найоптимальніших способів реагування на проблему. Малі жанри сміхової культури народу доречно застосовуються не тільки на заняттях, а в різних буденних ситуаціях, причому влучно дібране слово не тільки створює дружну, позитивно забарвлену атмосферу, знімає напруження, а й привчає дітей цінувати жарт, сприяє формуван­ню оптимістичного ставлення до життя. Наведемо приклади застосування жартів та веселих літературних і фольклорних текстів в роботі з дошкільниками.

Інтегроване заняття «Веселий ярмарок».

Мета: Вчити дітей розуміти смішне в літературних творах та зображеннях; показати способи адекватного реагування на жарти. Заохочувати дітей до РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ХУДОЖНЬО-МОВЛЕН­НЄВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 11 16 страница сумісних жартів, підтримувати інтерес до гумористичних творів. Матеріал: жартівливі малюн­ки, папір, олівці.



Хід заняття. - Діти, давайте поговоримо про те, що таке сміх для людини. Уявіть собі дві картини, на яких зображено веселку, сонечко, квіти, крапельки, птахів. Тільки одна картина сірого кольору, а друга — яскрава, різнокольорова, барвиста. Яка вам більше подобається? Чому? Ви, напевне, помітили, що коли день сонячний, ясний, у вас на обличчі мимоволі з’являється усмішка. Без гумору, сміху, жарту, усмішки життя людей теж стає сірим, невиразним - ніяким. Навіть краса пропадає, коли людина втрачає здатність сміятися.

- Спробуйте показати таку людину: її обличчя, плечі, руки, голову. А тепер пригадайте щось РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ХУДОЖНЬО-МОВЛЕН­НЄВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 11 16 страница веселе, підніміть голову, розправте плечі. Відчуваєте, як заблищали ваші очі, розчервонілися щічки. Ви усміхаєтеся, вам приємно, легко, хочеться птахом злетіти в небо. Діти, хочете повеселитися? Запрошую вас на ярмарок. Тільки купувати ми там будемо не овочі, сало, олію, фрукти. На цьому веселому ярмарку не купують, а міняють жарти, гуморески, анекдоти, дотепні історії на щирий і веселий сміх.

Вихователь пропонує дітям послухати веселі вірші, підводить до думки, що сміх - могутня сила проти усіляких недоліків: похвальби, брехні, лінощів. Хвалькувату або ледачу людину можна не бити, не карати - з неї можна пожартувати. Тоді їй стане соромно, і вона виправиться.

Г РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ХУДОЖНЬО-МОВЛЕН­НЄВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 11 16 страница.Бойко. Хвалилася редька Редька в медові скупалась І відразу запишалась.

Вихвалялася вона:

- Дуже з медом я смачна.

Хрін почув це і гука:

А без меду ти яка?

І.Січовик. Я! ЯІ Хто танцює гарно, дітки?

- Я! - Мишко озвався швидко.

А найкраще хто співає?

- Я! - знов руку піднімає.

А найбільший хто хвалько?

Діти крикнули: «Мишко!»

- Запрошую вас пограти у веселу гру «Хто найуважніший». Послухаємо, що каже клоун: «Діти, слухайте уважно і знайдіть у віршах, які я читатиму, те, чого не може бути насправді». Педагог читає нісенітниці.

Злетів півень на хлівець,

Зніс чотири купи яєць.

Накрився крильцем,

І назавтра з яйцем.

Понад лісом РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ХУДОЖНЬО-МОВЛЕН­НЄВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 11 16 страница черепаха пролетіла швидкокрила,

А малесенька комаха проковтнула крокодила.

І гірська бурхлива річка потекла із моря вгору,

І синичка невеличка підняла на крилах гору.

- Розібралися, де правда, де вигадка? За це вам нагорода. Кожному - по бублику. Пропоную ще одну веселу гру. Для неї потрібні папір і олівці. Коли ви намалюєте черепаху, яка летить у вирій, і комаху, що ковтає крокодила, впевнена: вам стане весело. Можна позмагатися, в кого смішніший малюнок вийде.

- Ось тут продаються веселі скоромовки. Ви пам’ятаєте, для чого скоромовки? Щоб діти вчилися чітко, правильно вимовляти звуки. А тут скоромовки, ще й дуже смішні, - тож РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ХУДОЖНЬО-МОВЛЕН­НЄВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 11 16 страница отримайте добрячу порцію сміху і корисну вправу для свого язика.

Клава котика катала На калиновім візку.

Колотилось, калатало Криве колесо в піску.

У сестрички Люби

Випадають зуби.

І говорить Люба:

— Я тепер бежжуба!

Король на корону копійку копив,

а замість корони корову купив.

- Діти, давайте завітаємо до «Кімнати сміху» і пограємо у веселу гру « Мавпенята і дзеркало ». Для цього потрібно а розділи­тися на дві команди - гравці однієї з них будуть дзеркалом, інші - мавпочками. Діти стають одне навпроти одного. «Мавпочки» починають кривлятися перед дзеркалом, а дзеркало повторює їхні кривляння. У кого вийде смішніше.

Потім вихователь може запропонувати дітям послухати жартівливі РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ХУДОЖНЬО-МОВЛЕН­НЄВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 11 16 страница історії з дідусевого кошика і разом повеселитися. Закінчити заняття можна малюванням смішних малюнків до загадок, які загадуватиме педагог, і наступною виставкою малюнків-жартів.

Питання для контролю

1. Назвіть форми організованого навчання художньо- мовленнєвої діяльності.

2. Яке місце займає книга в житті маленької дитини?

3. Розкрийте функції художньої літератури.

4. Назвіть види занять ознайомлення з художньою літерату­рою та фольклором.

5. Сформулюйте загальну мету занять для ознайомлення з фольклорними творами.

*6. Розкрийте послідовність етапів ускладнення змісту роботи на заняттях ознайомлення з фольклорною творчістю.

5. Структура занять з художнього читання та розповідання. Ускладнення в методиці проведення занять в різних вікових групах.

6. Вимоги і принципи щодо вибору літературних творів для РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ХУДОЖНЬО-МОВЛЕН­НЄВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 11 16 страница дітей.

*9. Основні вимоги до змісту бесід за змістом літературної творчості. Етичні бесіди.

10. Організація лексичної роботи на різних видах занять з художньо-мовленнєвої діяльності.


*11. Специфіка занять з ознайомлення з поезіею.

12. Словесна творчість як компонент художньо- мовленнєвої діяльності.

* 13. Характеристика методів і прийомів керівництва словесною творчістю дітей.

14. Як навчити дітей розуміти смішне?

15. Жанри сміхової культури народу в роботі з дошкільни­ками.

16. Що таке казка?

17. Які жанрові особливості казки?

18. Які види казок ви знаєте?

19. Які форми та методичні прийоми роботи з казкою у дошкільному закладі?

Методичний коментар. Для заліку обов’язково потрібно вміти відповісти на 4 запитання, позначені * (8 б.), а також на З запитання за вибором РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ХУДОЖНЬО-МОВЛЕН­НЄВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 11 16 страница студента (б б.). Максимальна кількість балів - 14.

Практичні завдання

1. Опрацювати статтю Н. В. Гавриш. Я добрий вовк, у мене ласкаві лапи. Дитяча мовленнєва творчість// Дошкільне виховання. - 2001. - №12. -С.13-16.

2. Проаналізувати конспект заняття ознайомлення з малими фольклорними формами для дітей старшої групи; визначити методи і прийоми навчання.

3. Відповідно до поданих конспектів занять «Слухаю, уявляю, малюю» розробити конспект заняття за самостійно дібраним текстом.

4. Орієнтуючись на подані конспекти занять, розробити бесіду для заняття за текстом казки «Колосок».

6. Творче завдання: скласти ліричну казку за змістом вірша.

7. Дібрати до прислів’їв казки, ідею яких можна було б висловити такою короткою образною формою.

5. Творче завдання: скласти казку за опорною схемою РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ХУДОЖНЬО-МОВЛЕН­НЄВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 11 16 страница:

білка__________ корабель


8. Дібрати не менше 5 жартівливих творів.

9. Які типи моделей ви використали би для заняття з читання казки Лесі Українки «Біда навчить». Створіть таку мо­дель.

10. Складіть розгорнуту анотацію казок, поданих у збірках (за вказівкою викладача) за такою схемою: назва казки, мета використання, вікова група, словник, можливі форми роботи з певною казкою.

11. Розробіть сценарій вечора розваги на одну із запропоно­ваних тем: «У нас на гостинах казка», «На гостинах у казки», «Казка дідуся Панаса», «Подорож у чарівний світ казки».

12. Зробіть порівняльний аналіз завдань, змісту роботи з казкою, викладених у варіантних програмах виховання дітей.

Методичний коментар. Обов’язковими для заліку РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ХУДОЖНЬО-МОВЛЕН­НЄВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 11 16 страница за даним розділом є 3 завдання з позначкою * та 2 завдання за вибором студента.

Максимальна кількість балів - 8.


ОРГАНІЗАЦІЯ ТЕАТРАЛЬНО-ІГРОВОЇ ТА ТЕАТРАЛЬНО-МОВЛЕННЄВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

3.1. Види театралізованої діяльності дошкільнят

У дошкільній педагогіці для визначення діяльності, що пов’язана з театром, використовують декілька термінів: «театральна діяльність» (Л.Артемова), «театралізована діяльність» (А.Богуш), «театрально-ігрова діяльність» (О.Аматьєва), «театралізована гра» (Л.Артемова), «ігри за сюжетами літературних творів” (Ю. Косенко), «театрально- мовленнєва діяльність» (Н.Гавриш).

Театрально-мовленнєва діяльність - це вид художньо- мовленнєвої діяльності дошкільників, пов’язаний із сприйман­ням і відтворенням засобами театрального мистецтва художніх образів, навіяних літературними творами, складанням на цій основі власних сценаріїв і РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ХУДОЖНЬО-МОВЛЕН­НЄВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 11 16 страница сюжетів. Учені (Л.Артемова, Н.Водолага, Н.Ветлугіна, Т.Доронова, Н.Михайленко, Л.Стрел- кова) підкреслюють природність поєднання літературної і театралізованої діяльностей, адже дійсність літературного тексту, казковість образів, виразність мовлення спонукає дітей до інсценування, імпровізації й виконання творчих завдань.

Театралізована діяльність - це, власне, гра в театр «для себе», підготовка та показ вистав «для глядачів». У процесі театралізованої діяльності дошкільники знайомляться з особливим видом праці (актора, режисера і т. ін.), застосовують кращі літературні форми.

В Україні проблему розвитку мовлення в театралізованій діяльності досліджувала Н. Водолага.1 Автор у структурі театралізованої діяльності виокремлює артистичні й акторські здібності.

'Водолага Н.В. Навчання розповідання дітей РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ХУДОЖНЬО-МОВЛЕН­НЄВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 11 16 страница старшого дошкільного віку в театралізованій діяльності: Автореф. канд. дис. - Одеса, 2001.


Н.Водолога зазначає, що артистичні здібності—це особливий рівень прояву спеціальних здібностей дітей, що забезпечує їм успіх у виконанні творів мистецтва різних видів та жанрів (співи, танці, створення і виконання композиції на різних музичних інструментах, декламування, виконання ролей у театральних виставах тощо).

Акторські здібності дітей дошкільного віку—це такий рівень прояву психологічних особливостей індивіда, який забезпечує йому стійкий інтерес та успіх у художньо-мовленнєвій діяльності (виразний переказ художніх творів) та успішне, виконання ролей у театрально-ігровій діяльності. Тож, акторсь­кі здібності є частиною артистичних. Для них характерна глибина зосередження РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ХУДОЖНЬО-МОВЛЕН­НЄВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 11 16 страница на своєму основному предметі - театральному образі. Різниця між ними може бути визначена співвідношенням: артист — не обов’язково актор, актор може виступати як артист (О.Аматьева).

Л.Виготський відзначав одномоментність створення дитиною театрального образу, що є швидким розрядженням її почуттів. Водночас Н.Ветлугіна говорить про можливість формування свідомого ставлення до використання засобів образності лише під впливом цілеспрямованого навчання, в результаті чого діти починають усвідомлювати, що різні явища, ставлення, стан можна виразити, лише змінюючи характер рухів, пози, жестів, міміки, мелодійність інтонацій голосу. Зауважимо, що обидва автори ведуть мову про різні умови перебігу художньої діяльності дітей: Л.Виготський - про ініціативну театралізовану РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ХУДОЖНЬО-МОВЛЕН­НЄВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 11 16 страница гру, а Н.Ветлугіна — про можливість досягти свідомого рівня її опанування в ситуації організованого навчання.

Театралізована діяльність у дошкільному віці існує та усвідомлюється педагогами як один з найефективніших засобів педагогічного впливу на розвиток особистості дитини, що використовується з певною метою і спонукається мотивами. Педагог розвиває в дошкільників уміння «входити в образ» і «утримувати» його впродовж усієї театралізованої діяльності; усвідомлення мовленнєвих та виконавчих дій; уміння передавати характерні особливості будь-якого художнього образу; здатність переносити отримані уявлення в самостійну ігрову діяльність; спроможність виявляти зацікавленість до театру як виду мистецтва; усвідомленість змісту, ідеї, художніх образів літературних творів.

Театралізована діяльність виступає як РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ХУДОЖНЬО-МОВЛЕН­НЄВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 11 16 страница специфічний вид дитячої активності, один з найулюбленіших видів творчості. Ще

С.Русова довела природність «драматичного інстинкту малюків». Діти щиро включаються у театралізовану діяльність, стимульовані літературними, ігровими, особистісними мотивами. У них з’являється потреба у грі, що виникає під впливом літературного твору, а також потреба в самовираженні, спілкуванні, пізнанні себе через відтворення різних образів. У відвертому, щиросердому ставленні до художнього образу, втіленні його в різних формах театралізованої діяльності дитина виявляє рівень художньо-естетичного сприймання, мовленнєву компетенцію, певні знання, вміння, навички, здобуті нею раніше в умовах спеціально організованого навчання.

Тетралізована діяльність є могутнім засобом мовленнєвого розвитку дітей. Під час перегляду вистави, знайомства з РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ХУДОЖНЬО-МОВЛЕН­НЄВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 11 16 страница літературними творами за допомогою театру вони отримують зразки правильного, красивого, емоційно забарвленого зв’язного мовлення, насиченого влучними образними виразами, прислів’ями, приказками, фразеологізмами. Під час сюжетно- рольової гри розвивається діалогічне і монологічне мовлення. У мовленнєвотворчій діяльності діти вживають різні типи зв’язних висловлювань для вирішення конкретних ігрових, комунікативних ситуацій (міркування, пояснення, відтворення казкових діалогів, складання власних сценаріїв тощо). Мовлення стає більш зрозумілим, виразним, граматично оформленим. Гра сприяє розвитку сюжетоскладання. У процесі підготовки й показу вистави в дітей розвивається зв’язне мовлення, яке має емоційно забарвлений характер та передбачає широке вживання вербальних і невербал ьних засобів виразності (адже дошкільники або відтворюють РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ХУДОЖНЬО-МОВЛЕН­НЄВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 11 16 страница художньо-мовленнєві сюжети і тим засвоюють норму в найвищому її прояві, або вправляються в самостійному складанні сюжету і - далі - сценарію театральної вистави).

Види театралізованої діяльності дошкільників можна класифікувати:

* за способом організації (індивідуальні чи колективні ігри),

- за змістом театралізованої діяльності (ігри за сюжетами літературних творів, ігри-драматизації, інсценування),

- за видами ігрового матеріалу (театр ляльок, театр іграшок, пальчиковий театр тощо).

Звернемося до аналізу класифікацій театралізованої діяльності, що існують у дошкільній педагогіці.

Так, однією з перших, хто систематизував різні види театралізованої діяльності, була вітчизняний педагог С.Русова, яка вбачала в ній ефективний засіб розвитку мовлення і творчих здібностей. Автор виділяла такі види драматизації РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ХУДОЖНЬО-МОВЛЕН­НЄВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 11 16 страница, як руханка і гра, в якій діти часто використовують для своїх забав зміст та словесні вирази тих казок, оповідань, що їм добре знайомі.

С.Русова визначила два шляхи розвитку мовлення у процесі театралізованих ігор. Якщо діти спеціально готують ролі заздалегідь, дослівно вивчають репліки літературних героїв, це, на її думку, сприяє збагаченню словника дошкільників образними літературними виразами. Цей шлях надає драматизації більш літературної форми та краси, але перетворює драматичну гру на вправу навчання мови. Якщо ж гра проводиться без попереднього заучування тексту, за власною інтерпретацією, тоді розвивається словесна творчість дітей, що знаходить прояв у сюжетоскладанні. Цей шлях формує РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ХУДОЖНЬО-МОВЛЕН­НЄВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 11 16 страница в малюків уміння знаходити слова, характерні для того чи іншого моменту, героя, полегшує для дітей драматизацію більшості казок.1

Основною підставою для виокремлення таких видів театралізованих ігор, як драматизації, інсценування, ігри на теми художніх творів, В.Федяєвська вважає міру свободи щодо літературного тексту. Так, інсценування вимагає більш точного відтворення літературного тексту; гра за змістом твору припускає певну долю творчих змін у тексті за бажанням дітей.2

Л.Артемова розрізняє театралізовані ігри залежно від виду гри та специфічного сюжетно-рольового змісту. Вона пропонує розподілити театралізовані ігри на дві основні групи: режисерські ігри та ігри-драматизації. У першому випадку дитина як режисер РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ХУДОЖНЬО-МОВЛЕН­НЄВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 11 16 страница і водночас «голос за кадром», організовує театрально-ігрове поле, акторами, виконавцями в якому є ляльки. В іншому випадку, актори, сценаристи, режисери - самі діти, які за ходом гри домовляються між собою про те, хто чим буде займатися, хто яку роль виконуватиме.3

У програмі А.Богуш «Витоки мовленнєвого розвитку дітей дошкільного віку[101] подано таку класифікацію, яка включає і способи організації дітей, і зміст театрально-ігрової діяльності, і розмаїття літературних текстів, за якими можуть розігруватися театральні вистави. Автор виділяє ігри-дра­матизації, імпровізації, інсценівки художніх творів, ігри за сюже­тами літературних творів, розігрування потішок, забавлянок, пісень.4


Деякі дослідники розглядають театралізовану діяльність як ігри РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ХУДОЖНЬО-МОВЛЕН­НЄВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 11 16 страница за сюжетами літературних творів (Р.Жуковська, В.Захарченко, Ю.Косенко) чи як творчі рольові ігри (Т.Маркова).

Так, Т.Маркова зазначає, що у творчих рольових іграх, які виникають і розвиваються під впливом змісту дитячих книжок, діти комбінують уявлення від прослуханих творів з уявленнями, які вони мають про навколишню дійсність в одному ігровому сюжеті. Зв’язок з текстом літературного твору в таких іграх менш стійкий, і діти мають можливість відображати в одному ігровому сюжеті не лише зміст будь-якого конкретного твору, але й окремі епізоди з різних літературних джерел, комбінуючи їх з уявленнями про навколишнє зі свого особистого досвіду. Тобто РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ХУДОЖНЬО-МОВЛЕН­НЄВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 11 16 страница йдеться про сюжетоскладання як спосіб самостійної організації дітьми літературномовленнєвого матеріалу - сюжету, сценарію - основи гри. Автор досліджує цей вид ігор як «гру для себе», тобто в ситуації, коли діти не спрямовують зусилля на якнайкращий виступ перед глядачами, не беруть на себе ще й подвійну роль автора. Вони грають для себе, щиросердо віддаються ігровій ролі.[102]

Короткий огляд наявних класифікацій видів театралізо­ваної діяльності дає змогу оцінити загальні підходи до вирішення цієї проблеми. Проте, оскільки йдеться про розвиток мовлення засобами театрального мистецтва, вважаємо за необхідне більш детально розглянути класифікацію, запропоновану Н.Водолагою, де враховано такі суттєві моменти:

- форма організації: а) моно-гра (індивідуальна), у РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ХУДОЖНЬО-МОВЛЕН­НЄВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 11 16 страница процесі якої дитина сама і сценарист, і режисер, і виконавець усіх ролей; б) колективна гра, під час якої діти мають розподілити ролі, розвинути сюжет, дібрати костюми, підготувати та показати виставу. Індивідуальна гра дозволяє краще пізнати дитину- дошкільника, знайти ключ до розуміння душі малюка, оскільки в такій грі найбільш повно проявляються індивідуальні особливості дитини, її особистісні якості, водночас колективна гра має більші потенційні можливості щодо прояву й розвитку творчих здібностей дитини;

- свобода відтворення тексту: а) точне відтворення літературного тексту, тобто дослівна передача авторських слів, заучування тексту; б) вільне володіння текстом, яке дає дитині можливість імпровізувати, змінювати текст РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ХУДОЖНЬО-МОВЛЕН­НЄВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 11 16 страница, додавати нові події, вводити нові персонажі. Але в будь-якому разі дитина має добре володіти текстом (авторським, власним), оскільки від цього залежить якість відтворення тексту та якість мовлення. Знання тексту надає можливість вільно «відходити» від нього, змінювати його, по-своєму інтерпретувати, тобто виявляється чудовим підґрунтям для розвитку словесної творчості дошкільнят;

— адресність: а) гра «для себе» (маніпулювання, режисерсь­ка гра); б) гра «для інших» (показ вистав, інсценування). У кожно­му з цих видів по-різному проявляються особливості мовлен­нєвого розвитку. Під час першої - дитина майже не вживає розгорнутих речень, адже гра не розрахована на глядачів, і тому ігрові дії не вимагають РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ХУДОЖНЬО-МОВЛЕН­НЄВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 11 16 страница пояснень, уточнень. Нерідко сюжет народжується - на скритому рівні. Така діяльність не потребує спеціальної підготовки. Навпаки, гра «для інших» є більш складною, більш відповідальною, вимагає спеціальної підготовки, репетицій; мовленнєве оформлення ідеї, опис і динаміка подій мають бути зрозумілими іншим.

У поданій класифікації також враховувалась позиція дитини в театралізованій діяльності, мета цієї діяльності, пріоритетність мовленнєвих завдань, вибір матеріалу, які змінювалися на різних етапах діяльності (сприймання театрального видовища, театралізована гра, підготовка театральної вистави (репетиції).

Н.Водолага таким чином класифікує види театралізованої діяльності:'

гра - власне гра за своєю суттю; підготовка театральної вистави - це виконання різних вправ, репетиції, своєрідна праця.

Кожен з РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ХУДОЖНЬО-МОВЛЕН­НЄВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 11 16 страница видів визначає пріоритетність мовленнєвих завдань. Коли дитина дивиться виставу, вона сприймає кращі зразки правильного літературного мовлення, що сприяє подальшому розвитку власного зв’язного мовлення. У процесі театралізованої гри відбувається збагачення та активізація словника дітей, формування вміння самостійно складати, створювати власний сюжет, добирати необхідне мовленнєве оформлення для реалізації задуму, ідеї. Готуючи театральну виставу, дитина також виконує вправи, які сприяють розвитку виразності мовлення, а крім того, засвоює сприйняті раніше готові мовленнєві форми.


У театралізованих режисерських іграх, серед яких ігри з іграшками та ігри-драматизації, дитина або виконує роль режисера та діє за персонажів-іграшок, координуючи їх дії, або в сукупній діяльності з іншими бере РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ХУДОЖНЬО-МОВЛЕН­НЄВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 11 16 страница на себе будь-яку роль. Ігри- драматизації більш складні, оскільки дошкільникам доводиться співвідносити свої дії з діями партнерів.

Отже, театралізована діяльність у різних її проявах має великі потенційні можливості щодо вирішення завдань мовленнєвого розвитку дошкільників. Причому кожен з видів театралізованої діяльності дозволяє вирішувати конкретні завдання, водночас забезпечуючи величезний позитивний вплив на загальний мовленнєвий розвиток дошкільників.

Організація театралізованої діяльності передбачає формування в дітей певних уявлень про театр і театральну термінологію, що складає пізнавальний напрям спеціального навчання; створення сприятливих умов для ігрової діяльності, спонукання дітей до імпровізації, використання набутих знань у грі, що становить ігровий та сценічний напрям РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ХУДОЖНЬО-МОВЛЕН­НЄВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 11 16 страница, у процесі якого відбувається формування театральних дій, елементів сценічної виразності.

Отже, за Н.Водолагою, змістовими компонентами театралі­зованої діяльності виступають: пізнавальний, що надає можли­вість познайомитися з театром, набути певних знань про театр та людей, які там працюють; ігровий, який дозволяє використову­вати набуті знання у грі; сценічний, під час якого діти перетво­рюються на справжніх акторів.

Змістові компоненти театралізованої діяльності


Комплексний підхід до театралізованої діяльності дозво­лить упорядкувати мовленнєву роботу, врахувати специфічність мовленнєвих завдань у кожному з напрямів.

Для театралізованої діяльності дошкільників застосовують різні види театру, залежно від використання ігрового матеріалу та способу його розміщення. У дошкільній педагогіці виокремлю­ють РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ХУДОЖНЬО-МОВЛЕН­НЄВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 11 16 страница такі види театру: ляльковий, театр маріонеток, пальчико- вий, театр на фланелеграфі, тіньовий, - в яких використовують такі матеріали, як іграшки, картинки, ляльки, кокони, топотуш- ки, смикунчики, маріонетки, фланелеграф, фігурки тіньового театру, «живі тіні*, що можуть бути розміщені на екрані (театр картинок, тіней, «живих тіней»), ширмі (театр пальчиковий, з ляльками бі-ба-бо, коконів, ляльок, маріонеток, смикунчиків), на столі (театр ляльок, іграшок, топотушок), на фланелеграфі (фланелеграф).

ВИДИ ТЕАТРУ

Спосіб

розміщення

ігрового

матеріалу

Ігровий матеріал

а у і-

о

о

а

«а

топотушки

X

Т

і-

X

о

А

г;

К

а

І

о

= 5

2 1

е;

ж

г;

X

і

я

ас

V

в

-

-©•

«г

О О. X >-

X сз Т V А

Я

С

X

с

йс

§

О.

н

«

со

О

А

Ширма

Театр

Ляльковий

-

-

Пальчиковий

-

театр

маріонеток

театр

Стіл

"

Екран

-

-

-

Театр на

-

Тіньо

фланелеграфі

виГі

театр

Фланелеграф

-

-

*

Кожен із цих видів театру має специфічні потенціальні можливості щодо розвитку мовлення дітей, їхньої ігрової діяльності. Так, найбільш потенційним РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ХУДОЖНЬО-МОВЛЕН­НЄВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 11 16 страница щодо складання сюжету виявляється драматичний театр іграшок на столі; для відтворення складних казкових діалогів - ляльковий, пальчико­вий театри, театр маріонеток. Фланелеграф, тіньовий театр можна віднести до моно-театру, моно-гри, в яких мовлення пере­ходить на внутрішній рівень. Театр коконів, топотушок, смикунчиків є дуже складним видом, адже вимагає високого рівня розвитку уяви: маніпулюючи, діти створюють певний образ, а власне мовленнєвий супровід залишається поза їхньою увагою.

Театралізована діяльність дошкільників має певні особливості в межах кожного вікового періоду. Це пов’язано з різним рівнем розвитку мовлення, ігрової діяльності, театральних дій, сприймання літературних творів.

Дата добавления: 2015-09-29; просмотров: 2 | Нарушение авторских прав


documentbdlnopt.html
documentbdlnwab.html
documentbdlodkj.html
documentbdlokur.html
documentbdlosez.html
Документ РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ХУДОЖНЬО-МОВЛЕН­НЄВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 11 16 страница